1946 — Постанова Оргбюро ЦК ВКП(б) про журнали «Зірка» та «Ленінград» від 14 серпня 1946 року, в якій різку критику зазнала творчість Ганни Ахматової та Михайла Зощенка. Обох вони були виключені зі Спілки радянських письменників.
Пастернака Сталін називав «небожителем», до Ахматової він і його підручні ставилися як до декадентки, що не встигає за часом, одночасно «блудниці» і «черниці».
5 березня 1966 року у санаторії у підмосковному Домодєдово пішла з життя Ганна Ахматова. Їй було 76 років. Про смерть поета газети стримано повідомили наступного дня, а організація похорону в Ленінграді далася насилу.
Батько не схвалив захоплення доньки поезією та попросив не соромити його прізвище. Тому Ганна Ахматова свої вірші ніколи не підписувала справжнім прізвищем. У своєму генеалогічному дереві вона знайшла прабабуся-татарку, яка нібито вела свій рід від ординського хана Ахмата, і таким чином перетворилася на Ахматову.
Головним звинуваченням на адресу Ганни Андріївни було те, що вона не писала про революцію та соціалізм. У 1946 Ахматову називали «типовою представницею чужою для нашого народу порожньої безідейної поезії. Її вірші неможливо знайти терпимі у радянській літературі». Перебуваючи в опалі, вона була позбавлена продуктових карток.
У своїй творчості він висміював міщан та обивателів і завжди був переконаний, що сатирик має бути морально чистою людиною. В останні роки Зощенко влучив у опалу — його перестали друкувати та виключили зі Спілки письменників СРСР.
Головним звинуваченням на адресу Ганни Андріївни було те, що вона не писала про революцію та соціалізм. У 1946 Ахматову називали «типовою представницею чужою для нашого народу порожньої безідейної поезії. Її вірші неможливо знайти терпимі у радянській літературі». Перебуваючи в опалі, вона була позбавлена продуктових карток.
Дні Турбіних Чому Сталін любив виставу «Дні Турбіних» Опубліковано: 15 жовтня 2006 р. П'єса "Дні Турбіних" написана Михайлом Булгаковим за мотивами його роману "Біла гвардія". Зробити сценічний варіант роману автору запропонував МХАТ.