У якому разі не пишеться м'який знак?
М'який знак на кінці іменників жіночого роду називного відмінка в основах, що закінчуються на шиплячі звуки (передаються літерами ж, ч, ш, щ), пишеться завжди: жито, текти, молодь, річ. Якщо іменник — чоловічого роду, то після шиплячих наприкінці слова м'який знак не пишеться: Париж, плащ, манеж.
Коли писати м'який знак?
Де м'який знак не потрібний При написанні іменників жіночого роду 1-го відмінювання множини в родовому відмінку: стуж (від холоду), пущ (від пуща), гай (від гаю), саж (від сажа). 2. На кінці іменників чоловічого роду, а також прикметників: грак, лікар, сторож, гарний, свіжий, жебрак, охоч та інших.
У якому разі не потрібен?
Бувають випадки, коли після літери, що передає м'який приголосний, м'який знак на листі не потрібен, наприклад: кістки, гризти, пенсія, бантик. Літера Ь не пишеться в поєднаннях приголосних нч, нщ, зокрема перед суфіксами −чик, −щик, −щин (а). Наприклад, няньчити, кульбаба, стаканчик, пташеня, муляр, банщик.
Коли ми пишемо м'який знак, а коли ні?
– М'який знак (ь) – показник м'якості попереднього приголосного звуку; — м'який знак (ь) пишеться у середині чи кінці слова; – м'який знак (ь) у слові пишеться тільки після літери, що позначає приголосний; – при перенесенні слів з м'яким знаком (ь) не можна відривати його від попереднього приголосного.